Починається новий етап корпоративних договорів в Україні

Опубліковано March 30, 2017 в Корпоративне право, Публікації

Починається новий етап корпоративних договорів в Україні

Нарешті відбулося довгоочікуване у юридичних колах прийняття у другому читанні Законопроекту № 4470 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів». Залишилося підписання Президентом України та публікація. Зазначеним Законопроектом вносяться зміни до Цивільного кодексу України, Законів України «Про господарські товариства» та «Про акціонерні товариства», Закону України «Про управління об’єктами державної власності» та «Про цінні папери та фондовий ринок».

Які ж саме зміни вносяться та що це дасть інвесторам, учасникам та акціонерам коротко у даній статті і розглянемо.

По-перше. Цивільним кодексом України буде визначатись можливість існування безвідкличної довіреності з корпоративних прав, яка видається відповідно до закону, що регулює діяльність відповідних господарських товариств. Мова йде про Закони України «Про господарські товариства» та «Про акціонерні товариства» та, відповідно, товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства.

Змінами у ЗУ «Про господарські товаристві» та «Про акціонерні товариства» визначається, що безвідклична довіреність підлягає нотаріальному посвідченню, а особа, якій видана безвідклична довіреність, не може передоручити вчинення дій, на які вона уповноважена, іншій особі, якщо інше не передбачено такою довіреністю. Метою видачі такої довіреності є виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників/акціонерів товариства, предметом яких є права на частки/акції або повноваження учасників/акціонерів, і таке забезпечення буде досить доцільним при укладанні корпоративного договору, про який мова буде йти далі.

По-друге. Цивільним кодексом буде більш точно визначено існування негативного зобов’язання, а саме, утримання від вчинення певної дії (негативне зобов’язання). В тому числі у разі порушення боржником негативного зобов’язання кредитор, незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди, буде мати право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов’язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов’язання. Така вимога може бути пред’явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов’язання.

Також буде нарешті існувати суб’єктивна відкладальна умова, яка буде визначена у доповненні до статті 526 «Виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов’язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією з сторін у зобов’язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї з сторін.»

По-третє. Закон України «Про господарські товариства» доповнюється, в т.ч. статтею 51-1 «Стаття 51-1. Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю».

Так за договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю його сторони зобов’язуються реалізовувати у спосіб, передбачений таким договором, права, що надаються учасникам (засновникам), та/або утримуватися від реалізації зазначених прав.

Договором може бути, зокрема, передбачено:

– обов’язок його сторін голосувати у спосіб, визначений таким договором, на загальних зборах учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю;
– погоджувати придбання або відчуження частки за заздалегідь визначеною ціною;
– у разі настання визначених у договорі обставин утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин;
– обов’язок вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством, його припиненням або виділом з нього нової юридичної особи;
– умови або порядок визначення умов, на яких учасник товариства – сторона договору вправі або зобов’язаний придбати або продати частки у статутному капіталі товариства, та визначати випадки (які можуть залежати чи не залежати від дій сторін), коли таке право або обов’язок виникає;
– способи забезпечення виконання зобов’язань і заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань.

Договір укладається в письмовій формі, справжність підписів учасників – фізичних осіб у такому договорі засвідчується у встановленому порядку.
Предметом договору не може бути зобов’язання сторони цього договору голосувати згідно з вказівками органів управління товариства, щодо часток якого укладений цей договір, крім випадків, якщо стороною договору є особа, яка одночасно входить до складу органу управління такого товариства.
Договір є обов’язковим лише для його сторін.

У разі порушення договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства, яким передбачено обов’язок сторони цього договору придбати або продати частку у статутному капіталі цього товариства за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин, заінтересована сторона договору може подати до суду позов про примусове виконання цього обов’язку шляхом зобов’язання сторони договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства придбати (продати) частку на умовах, визначених цим договором.

Кредитори товариства можуть укласти договір з учасниками товариства, за яким учасники товариства з метою забезпечення охоронюваного законом інтересу таких третіх осіб зобов’язуються:

– реалізувати свої корпоративні права у спосіб, передбачений таким договором;
– утримуватися (відмовитися) від реалізації своїх прав;
– голосувати у спосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах учасників товариства;
– узгоджено вчиняти дії, пов’язані з управлінням товариством;
– придбавати або продавати частки у статутному капіталі Товариства за певною ціною чи за умови настання визначених у договорі обставин;
– утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин.

Зміни які вносяться щодо корпоративних договір для акціонерів досить схожі до наведених, тому окремо детально їх розглядати в даній статті, гадаю, не варто. Але необхідно звернути увагу, що 1) факт укладання такого договору між акціонерами, який іменується Договір між акціонерами товариства відноситься до особливої інформації емітента (публічного акціонерного товариства), а саме, інформація щодо наявності договору, строк його дії та сторони; 2) особа, яка відповідно до договору між акціонерами набула право визначати варіант голосування на загальних зборах акціонерів за акціями товариства, зобов’язана повідомити товариству про набуття такого права, якщо в результаті такого набуття ця особа самостійно або разом з своєю афілійованою особою (особами) прямо або опосередковано отримує можливість розпоряджатися більше ніж 10, 25, 50 або 75 відсотками голосів за розміщеними простими акціями товариства.

Підсумовуючи відмічу, що на даний час єдиною нормою, яка надає право укладати акціонерний договір є стаття 29 Закону України «Про акціонерні товариства», якою визначено, що статутом товариства може бути передбачена можливість укладення договору між акціонерами.
Однак ефективність застосування цієї норми, на даний час є досить сумнівною через недостатній рівень законодавчого врегулюванням процедур укладення таких договорів та неузгодженістю з іншими законодавчими актами.
При цьому світовий досвід свідчить, що застосування таких механізмів як укладення корпоративних договорів є одним з найефективніших засобів захисту прав та інтересів інвесторів.

Будемо сподіватися, що внесення зазначених змін сприятиме підвищенню рівня корпоративного управління в господарських товариствах та захисту прав та інтересів інвесторів.

Автор статті: адвокат Олександр Корнієць.

Тел.: +38(044) 338-90-99
Тел.: +38(067) 443-36-38